Та на місці сиджу.
Я багато так хочу,
Так мало роблю.
Хочу я обміняти світ навколо себе,
Хочу я зрозуміти що моє - не моє.
Обмінюю високе на низьке,
Обмінюю далеко на близько,
Обмінюю сьогодні на завтра,
Обмінюю воно цього варто.
Обмінюю тебе на безодню,
Обмінюю все що не зроблю,
Обмінюю звичайне на свіже,
Обмінюю воно мені ближче.
День сьогодні звичайний,
А може і ні.
Я знайшов Атлантиду
Далеко в собі.
Завтра буде цікаво,
Завтра будуть дощі.
Обміняю і їх на клітини душі.
p.S.Сьогодні нет як вихід в там те життя:)
пора вилазити з дому,бо,здається,я втрачаю людський вид:)))))
а ...ше...а ..ше пробирає ностальгія за літом,теплом,американцями,які зараз так далеко!!! Інколи дуже хочеться бути поруч з людьми,біля яких легко дихати і не обовязково говорити однією мовою..а вони так далеко!!!А нєфік привязуватися до людей!!от так!)))
